• Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками... Дух Святий зійде на тебе й отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
    [Лука 1:28, 35]”
    Детальніше...

Історія Сумської Парафії

Наприкiнцi XIX столiття римсько-католицька громада м.Суми ухвалила рiшення про спорудження костелу i в 1900 роцi одержала дозвiл на його будiвництво. Засновано костел було 1901 року. На жаль, поки що не вдалося виявити нiяких вiдомостей про хiд його будiвництва i внутрiшнє оздоблення. 1911 р. костел був освячений Могильовським єпископом Iоаном Цепляком. За одними джерелами, храм одержав статус каплицi, за iншими - фiлiалу Харкiвського парафiяльного костелу.


В 1911 -1915 рр. служби в костелi вiдправляв ксьондз Теодор Людвигович Рилло, який викладав закон Божий учням-католикам в Олександрiвськiй чоловiчiй гiмназiї, реальному училищi, 1-й i 2-й жiночих гiмназiях, кадетському корпусi, а також в Лебединськiй чоловiчiй гiмназiї. В 1916-1919 рр. капеланом костелу був ксьондз А.Кржвицький. У вiдправленнi служб i здiйсненнi обрядiв йому до 1919 року допомагали ксьондзи Флорiан Гарабурда i Йосип Варпеховський.

Костельна книга реєстрацiї народжених переривається на зробленiй 20 листопада 1919 року на зробленому записi про хрещення. Очевидно, саме в цей час костел залишився без священика, а можливо, i був зачинений. Все ж, римсько-католицька громада продовжувала iснувати. Їй, як свiдчать документи, що зберiгаються в Сумському обласному архiвi, дозволено було провести в костелi 21 лютого 1926 року збори для виборiв церковної ради i ревiзiйної комiсiї. За спогадами старожилiв, служби в костелi вiдправлялися до 1932 року, а останнiм ксьондзом був Вагонiс. Пiд час фашистської окупацiї в роки другої свiтової вiйни богослужiння в костелi вiдновилися, але невдовзi пiсля визволення мiста храм був зачинений.